ба
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Вигук.
Вимова[ред.]
МФА: []
ба І[ред.]
Вигук.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. ◆ — Ти, як те сонечко, закрасиш мою смутну хату, розвеселиш матір...— Ба! У тебе й мати є? А я й забула... Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Фразологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерело[ред.]
ба ІІ[ред.]
частка
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі, як правило, розкриваються причини неможливості її виконання. ◆ Полетів би, послухав би, Заплакав би з ними... Та ба, доля приборкала Меж людьми чужими Шевченко
- Уживається при відповідях для посилення заперечення.◆ — Пусти! — кричав Микола, посатанівши од злості. — Ба, не пущу!.. — кричав отаман Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерело[ред.]
ба ІІІ[ред.]
сполучник
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Уживається для приєднання речень, що уточнюють зміст попередніх; значенням близький до т а й, навіть. ◆ Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу Франко
- Приєднує речення з протилежним або обмежувальним значенням; змістом наближається до але. ◆ Макар Іванович лишився в хаті. Ба не сам, бо й Хо втисся за доктором і причаївся в куточку Коцюбинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |