баламутитися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перебувати в стані неспокою, бути неспокійним ◆ Повільніше билося серце, вже не так гарячково баламутилась кров у розслаблених жилах Цюпа
    1. перев. безос. втрачати ясність, чіткість; паморочитися ◆ Бачила виразно, що Яцеві почало баламутитися в голові Франко
  2. поводитися неспокійно, хвилюватися; виявляти непокору ◆ Було із-за чого баламутитися людям: зовсім нікчемні ціни виставили наймачі в цей перший день ярмарку Гончар

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]