баламутитися

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. перебува­ти в стані неспокою, бути неспокійним ◆ Повільніше било­ся серце, вже не так гарячково баламутилась кров у роз­слаблених жилах Цюпа
   1. перев. безос. втрачати ясність, чіткість; паморочитися ◆ Бачи­ла виразно, що Яцеві почало баламутитися в голові Франко
2. поводитися неспокійно, хвилюватися; виявляти непокору ◆ Було із-за чого баламутитися людям: зовсім нікчемні ціни виставили наймачі в цей перший день яр­марку Гончар

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??