баламутний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. неспокійний, каламутний ◆ В голові баламутний хаос Ле
  2. бентежний, непокірливий ◆ Такий вчинок учителів виразно доводив, що він — чоловік баламутний Грінченко
    1. який викликає неспокій, тривогу ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]