банда

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства ◆ [Г р е к:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства, от маєте тепер злочинні банди Леся Українка
  2. розм. ватага, юрба, гурт ◆ Часто серед ночі хату сповняла ціла банда якогось непевного люду Коцюбинський
  3. діал. група музикантів ◆ Ось жнива. Скочно граючи, Женців провадить банда Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]