банда

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства ◆ [Г р е к:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства, от маєте тепер злочинні банди Леся Українка
2. розм. ватага, юрба, гурт ◆ Часто серед ночі хату сповняла ціла банда якогось непевного люду М. М. Коцюбинський
3. діал. група музикантів ◆ Ось жнива. Скочно граючи, Женців провадить банда І. Я. Франко

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: банда