баркан
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | барка́н | барка́ни |
| Р. | барка́на | барка́нів |
| Д. | барка́нові барка́ну |
барка́нам |
| З. | барка́н | барка́ни |
| Ор. | барка́ном | барка́нами |
| М. | на/у барка́ну | на/у барка́нах |
| Кл. | барка́ну* | барка́ни* |
бар-ка́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -баркан-.
Вимова
[ред.]- МФА : [bɐrˈkɑn] (одн.), [bɐrˈkɑne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- діал. паркан ◆ Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав Л. І. Глібов
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від парка́н «стіна, огорожа, звичайно дерев’яна», [парка́ння, барка́н] «тс.», впарка́нити «огородити парканом» Ж, ВеБ, [запарка́нити, опарка́нити] «тс.»; — рос. парка́н, білор. парка́н, пол. словац. parkan, чеськ. parkán, н.-нім. parchan; — через польське та чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови; сер.-в.-нім. Parkan через фр. ст. pare «огорожа», лат. parcus «тс.» зводять до іберійського джерела. — Richhardt 87; Фасмер III 208; Schuster-Šewc 1045; Gamillscheg 679. — Див. ще парк. — Пор. парке́т.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |