безголосий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який втратив голос ◆ Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес А. В. Головко
- який має поганий або слабий голос ◆ Де там йому співати — він зовсім безголосий
- глухий, неголосний ◆ Засміявся [Панталаха] коротким, безголосим, грудним сміхом І. Я. Франко
- перен. беззвучний, тихий; німий ◆ Працівників у полі не чути. Одчайдушний безголосий сум обгорнув усе Яновський
- перен. безсловесний ◆ Лис поважно докладає: «Великий господар! Се безголоса твар [риби] Пред королем своїм лику є, Радіє і танцює...» Л. І. Глібов
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |