Перейти до вмісту

безголосий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який втратив голос ◆ Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес Головко
    1. який має поганий або слабий голос ◆ Де там йому співати — він зовсім безголосий
    2. глухий, неголосний ◆ Засміявся [Панталаха] коротким, безголосим, грудним сміхом Франко
  2. перен. беззвучний, тихий; німий ◆ Працівників у полі не чути. Одчайдушний безголосий сум обгорнув усе Яновський
  3. перен. безсловесний ◆ Лис поважно докладає: «Великий господар! Се безголоса твар [риби] Пред королем своїм лику є, Радіє і танцює...» Глібов

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]