бездушний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який нічого не почуває, не відчуває (про неживу природу, речі в протистав­ленні їх живим істотам) ◆ З прислугою [пані] обходилася, як з худобою або бездушними меблями Франко
    1. позбавлений життя; мертвий ◆ Хвастун бездушний повалився Котляревський
  2. позбавлений гуманних почуттів; безсердечний, жорстокий ◆ Тоді війною звали братовбійство, Бездуш­ну помсту звали правосуддям Леся Українка
  3. байдужий, холодний ◆ — Що можу я йому написа­ти? Бездушний лист про різні питання, про міські новини Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]