Перейти до вмісту

безжальний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. безжа́льний безжа́льне безжа́льна безжа́льні
Р. безжа́льного безжа́льного безжа́льної безжа́льних
Д. безжа́льному безжа́льному безжа́льній безжа́льним
З. (іст./неіст.) безжа́льного (іcт.)
безжа́льний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
безжа́льне безжа́льну безжа́льних (іст.)
безжа́льні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. безжа́льним безжа́льним безжа́льною безжа́льними
М. безжа́льнім
безжа́льному
безжа́льнім
безжа́льному
безжа́льній безжа́льних

без-жа́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -жаль-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що безжалісний [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів’я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від жаль, жа́ліб, жалібни́к, жалісли́вець, жа́лість, жа́лля́ «жаль», жалнощі, жа́ло́ба, жа́лобник, жа́лосник, жа́лощі, жа́льнощі, жа́лібливий, жа́лібни́й, жа́лісли́вий, жа́лісни́й, жалки́й, жавки́й, жалобли́вий Я, жа́ло́бний, жалова́сний «слізливий» Ж, жа́лосливий, жа́лосний, жа́лости́вий Ж), жалю́чий, жа́льни́й «сумний», жальчли́вий, жа́лко «шкода», жа́лько, жа́льно «тс.», жа́литися «жалітися», жалісні́ти, жалі́ти, жалі́тися, жалкува́ти, жалкува́тися, жа́лувати, жа́луватися, безжа́льний, пожа́ль «співчуття» Нед, розжа́лити, розжа́лобити, розжа́лувати «позбавити звання, понизити»;— рос. білор. жаль, д.-рус. жаль, жяль, пол. żal, чеськ. žаl, žеl, словац. žiaľ, в.-луж. žel, н.-луж. žal, болг. мак. жал, сербохорв. жа̏о, словен. žál, д.-рус. жоль «гробниця»; — psl. zalb <*gēlь; — споріднене з лат. gélà «біль; жаль», gelti «боліти», gilti «жалити», лит. žẽl «жаль», прус. gallan (зн. в.) «смерті»», н.-нім. quälen «мучити», д.-в.-нім. quâla «мука», дав.-англ. cwelan «умирати», вірм. կեղ keł «нарив, виразка».— Шанский ЭСРЯ 1 5, 274 —275; Фасмер II 35; Преобр. І 221; Brückner 661; Machek ESJČ 724 —725; Holub-Kop. 441; БЕР І 522—523; Skok III 671; Супрун Езиков. проучв. Георгиев 268—272; Trautmann 83; Топоров II 142—145, 334— 336; Fraenkel 145—146. — Пор. жа́ло.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]