безконечний
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не має ні початку, ні кінця
- який не має видимих меж; безмежний ◆ Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... Коцюбинський
- дуже великий, довгий ◆ І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому Шевченко
- перен. надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) ◆ Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної Леся Українка
- який дуже довго триває; тривалий ◆ Життя не давало покою: воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило Панас Мирний
- повсякчасний, постійний, безперервний ◆ Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови Франко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |