безконечний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який не має ні початку, ні кінця
    1. який не має видимих меж; безмежний ◆ Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... Коцюбинський
    2. дуже великий, довгий ◆ І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому Шевченко
  2. перен. надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) ◆ Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної Леся Українка
  3. який дуже довго триває; тривалий ◆ Життя не давало покою: воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило Панас Мирний
    1. повсякчасний, постійний, безперервний ◆ Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=безконечний&oldid=385171