безмовний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який нічого не говорить, мовчить ◆ Мама стояла біля неї, бліда й безмовна Смолич
- який неохоче розмовляє, не любить багато говорити; мовчазний ◆ Він сидів, як німий, перед нею, і мельникова дочка знудилася б з тим безмовним гостем Марко Вовчок
- який не має здатності говорити; безсловесний ◆ Панам всюди добре, а вже тим хлопам.. Гнуть спини наші люди, мов ті воли... безмовнії Чабанівський
- перен. який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний ◆ А раб безмовний — не людина, Гарматне м'ясо тільки він... Чернявський
- який виявляється без слів, не супроводжується мовленням ◆ Тричі владика Нептун виринав і в безмовному гніві Руки в повітря здіймав Зеров
- перен. у якому не чути ніяких звуків; тихий ◆ Ще повні темряви, задуми Безмовні вранішні ліси Нагнибіда
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |