безпритульний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний ◆ Матимеш хату й грунт. Матимеш притулок, і син твій не буде безпритульний І. С. Нечуй-Левицький
   1. у знач. ім. бездоглядна, бездомна дитина ◆ То була громадська господа, там харчували дітей черво-ноармійців села та безпритульних, що жили в родинах колгоспників Іван Ле

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безпритульний