Перейти до вмісту

безпутний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який відзначається легковажністю; безладний, розгульний ◆ Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку Панас Мирний
    1. непутящий ◆ Ах ти ж хлоп я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? Баштан
    2. плутаний, хаотичний ◆ Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! Леся Українка

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]