безсилий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений ◆ Лишились тільки дрібні діти, божевільний батько та хвора, безсила від перевтоми жінка М. М. Коцюбинський
2. нездатний або неспроможний що-небудь зробити, подолати ◆ Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти — безсила боронитися Г. М. Хоткевич
   1. який не може виявити себе в дії ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безсилий