Українська

Іменник.

Корінь: --.

учасник бесіди (в 1 знач.); співрозмовник ◆ Найгіршої моєї невидержки мої бесідники не бачили: я півночі проплакала після тієї сперечки Леся Українка
рідк. особа, яка проводить бесіду (в 2 зиач.); лектор, доповідач ◆ Бесідники розповідали про нові види тканин і розвиток в другому році семирічки промисловості, яка їх виробляє
зах. той, хто виступає на зборах; промовець, оратор ◆ Мені прийшлося сидіти в санках Андрія Крицького, котрого я пізнав на вічах як доброго бесідника І. Я. Франко

Від ??

Список перекладів