бесідувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розмовляти з ким-небудь ◆ Баба Дмитриха то була вогонь — не жінка. Любила дуже бесідувати, розмови розводити Стефаник
2. зах. промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову ◆ Встає бесідник та й бесідує: — Як нашого кандидата не виберете, то запродасте діти свої, родину і Русь Стефаник

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бесідувати