бесідувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розмовляти з ким-небудь ◆ Баба Дмитриха то була вогонь — не жінка. Любила дуже бесідувати, розмови розводити Стефаник
  2. зах. промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову ◆ Встає бесідник та й бесідує: — Як нашого кандидата не виберете, то запродасте діти свої, родину і Русь Стефаник

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]