Українська

Прикметник.

Корінь: --.

який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий ◆ Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже, Де милий ночує: чи в темному гаю, Чи в бистрім Дунаю коня напува..? Т. Г. Шевченко
який має велику швидкість, проходить у прискореному темпі ◆ До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим М. М. Коцюбинський
моторний, спритний (про людину) ◆ Подружка її, гостроноса бистра молодиця, показала..: повільною ходою, мовби прогулюючись, ідуть садом Сергій і Марина А. В. Головко
який швидко розуміє, схоплює; гострий, меткий ◆ Де ж провидливість моя..? Де мій розум бистрий? хоплював, який розум у нього чіпкий та бистрий О. Т. Гончар
жвавий (про очі, погляд) ◆ Очиці бистрі [в Галочки], аж горять Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Від ??

Список перекладів