благородний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який відзначається висо­кими моральними якостями; чесний, порядний ◆ — У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався Панас Мирний
    1. властивий такій людині ◆ немає прикладів застосування.
  2. породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін. ◆ Має [мати] добрий смак, благо­родні погляди, любить літературу Коцюбинський
  3. який відзначається дуже гарними рисами, якос­тями ◆ — Це яблуко у— звернувся Мічурін до хлопця у — це найдосконаліший плід землі, хлопче. Дивисьу яка краса, яка благородна форма Довженко
  4. аристократичного, дворянського походжен­ня; дворянський ◆ — Ви ж,— каже,— благородний; у ваших жилах тече дворянська кров Панас Мирний
    1. у знач. ім. розм. про людину дворянського походження, панського роду ◆ [Хотина:] А пішла б [Марися] за вчителя, за благородного — не була б му­жичкою, не робила б важкої роботи Грінченко
  5. уживається як складова частина термінів — склад­них назв у ботаніці, зоології, хімії і т. ін. ◆ Благородний лавр ◆ Благородний олень ◆ Благородний метал

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]