благочестивий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн., заст. який додержується приписів релігії; побожний, набожний ◆ В рік волі попував у нас один старий благочестивий батюшка Стельмах
    1. який виявляє ознаки благочестя (в 1 знач.), виражає побожність ◆ Благочестиві міни помаленьку щезли Нечуй-Левицький
  2. належний до православної віри ◆ Як же воно так, що благочестивий панотець потяг до католика? Свидницький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]