благочестивий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- книжн., заст. який додержується приписів релігії; побожний, набожний ◆ В рік волі попував у нас один старий благочестивий батюшка Стельмах
- який виявляє ознаки благочестя (в 1 знач.), виражає побожність ◆ Благочестиві міни помаленьку щезли Нечуй-Левицький
- належний до православної віри ◆ Як же воно так, що благочестивий панотець потяг до католика? Свидницький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |