блекота

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. отруйна бур'янова рослина ◆ Говорив Юрко і в пальцях крутив галузку сухої блекоти Чорнобривець
2. перен. все, що отруює, одурманює, притуплює розум ◆ — Признаюсь тобі, що й я в дечому буддист, тільки без тих латок, без того буддійського чернецтва, без тієї буддійської блекоти І. С. Нечуй-Левицький

Усталені словосполучення, фразеологізми

• блекоти наїстися (блекоти об'їстися)

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блекота