близнюк
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дитина, що народилася одночасно з іншою в однієї матері ◆ Його щастя дійшло до зеніту, коли Ганя в рік по шлюбі вродила йому близнюків Франко
- перен., частіше мн. про дуже схожих між собою тварин або схожі предмети; з'єднані однакові предмети, воли, що ходять у парі і т. ін. ◆ В руках його погойдувались у вузлику горнята-близнюки. Видко, підпарубчак ніс батькові обід Стельмах
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |