близнюк

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дитина, що народилася одночас­но з іншою в однієї матері ◆ Його щастя дійшло до зеніту, коли Ганя в рік по шлюбі вродила йому близнюків Франко
  2. перен., частіше мн. про дуже схожих між собою тварин або схожі предмети; з'єднані однакові предмети, воли, що ходять у парі і т. ін. ◆ В руках його погойдувались у вузлику горнята-близнюки. Видко, під­парубчак ніс батькові обід Стельмах

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]