бляклий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який утратив свіжість; зів'ялий ◆ Вітер жене стернею блякле перекотиполе О. Т. Гончар
2. неяскравий; тьмяний, затьмарений ◆ Хмари спливли за вершини Казбека і затьмарили місяць. Зникло блякле, тремтливе світло зірок В. М. Собко

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бляклий