блідий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя) ◆ Біда як жънка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина Українське прислів'я
- неяскравий, слабо забарвлений ◆ Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця Коцюбинський
- який слабо світиться, дає слабке світло ◆ Місяць блідий крізь туман прозира Франко
- перен. невиразний, недосконалий ◆ Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні Коцюбинський
- уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів ◆ Бліда поганка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |