блідий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя) ◆ Біда як жънка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина Українське прислів'я
  2. неяскравий, слабо забарвлений ◆ Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця Коцюбинський
    1. який слабо світиться, дає слабке світло ◆ Місяць блідий крізь туман прозира Франко
  3. перен. невиразний, недосконалий ◆ Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні Коцюбинський
  4. уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів ◆ Бліда поганка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]