Перейти до вмісту

блідий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя) ◆ Біда як жънка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина Українське прислів'я
  2. неяскравий, слабо забарвлений ◆ Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця Коцюбинський
    1. який слабо світиться, дає слабке світло ◆ Місяць блідий крізь туман прозира Франко
  3. перен. невиразний, недосконалий ◆ Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні Коцюбинський
  4. уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів ◆ Бліда поганка

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]