богиня

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. в античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі ◆ [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі Леся Українка
    1. скульптурна фігура такого божества ◆ В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру Зеров
  2. перен. про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди ◆ Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! Шевченко
    1. про кохану жінку ◆ — Музо моя, богине моя! — думав Бала-буха, пригадуючи собі Онисю Нечуй-Левицький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]