божниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

Божниця

Божниця

1. заст. те саме, що божник ◆ У чистій, просторій світлиці, у кутку під божницею сидів Яків Бородай Панас Мирний
2. місце (куток) у хаті або в церкві з поличками, на яких поставлені образи (ікони) ◆ — Матір божу [ікону],— додав він Кузьмі,— візьми й постав за олтарем, у божниці... Скляренко
3. храм, церква ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: божниця