ботанік

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бота́нік	бота́ніки
Р.	бота́ніка	бота́ніків
Д.	бота́нікові бота́ніку	бота́нікам
З.	бота́ніка	бота́ніків
Ор.	бота́ніком	бота́ніками
М.	бота́нікові, бота́ніку	бота́ніках
Кл.	бота́ніку	бота́ніки

бо-та́-нік

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ботан-; суфікс: -ік.

Вимова

• МФА : [bɔˈtɑnʲik] (одн.), [bɔˈtɑnʲike] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. учений, фахівець з ботаніки ◆ [Київська академія] виховувала не тільки богословів, а й математиків, астрономів, ботаніків О. Є. Ільченко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ботанік