брехливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який завжди говорить не­правду; схильний брехати (в 1 знач.) ◆ Брехлива свекруха невістці не вірить Українське прислві'я ◆ Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих прихвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх Глібов
  2. який не відповідає правді, має в собі брехню; неправдивий ◆ Цей навіжений молодик не спиниться ні перед наклепом, ні перед брехливим обвинуваченням у недбалому ставленні головного інженера до обов'язків Шовкопляс
  3. несправжній; нещирий ◆ Тяжкі переслідування од-вертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух Рильський
  4. який часто гавкає (про собак) ◆ Брехливу собаку далеко чути Українське прислів'я

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]