бродячий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання ◆ [Р у ф і н:] То шлях непевний,— всякий люд бродячий, усяке розбишацтво там буває, а ти смерком ідеш, самотня жінка... Леся Українка
   1. який постійно переходить з місця на місце; мандрівний ◆ Бродячий цирк
   2. який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце ◆ Бродяча натура

Усталені словосполучення, фразеологізми

• бродячі вогники
• бродячий спосіб життя

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бродячий