броня

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. металевий одяг для захисту тулуба воїна ◆ Вже зібрався Олег віщий На вражу недо­лю, їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає Руданський
    1. зброя ◆ До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні Старицький
  2. захисне облицювання із сталевих плит на вій­ськових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. ◆ Вони бро­непоїзди обшивали корабельною бронею Кучер
    1. роньовані бойові машини ◆ Вони чекали тієї хвилини, коли, сівши на броню, ринуться в прорив Яновський
  3. Шаблон:тільки однина закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення ◆ — Всю війну я провів у Казахстані.. З бронею в кишені проси­джую штани у заводській лабораторії Рибак

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]