бузувір

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик ◆ На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край Старицький
   1. перен. взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок ◆ — Наштовхали й мені боки оті бузувіри та п'янюги І. С. Нечуй-Левицький
   2. уживається як лайливе слово ◆ — А ти чого, бузувіре, тут у сінях кадиш? Панас Мирний

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бузувір