булава

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. ◆ У великій хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою Нечуй-Левицький
  2. істор. палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю ◆ З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав Котляревський
    1. така ж палиця як символ влади ◆ До булави треба й голови Українське прислів'я ◆ Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду з булавами, з бунчуками Збирать на пораду Шевченко
  3. заст. довга палиця з кулею зверху — річ, на­лежна до парадної форми швейцара в установах і аристо­кратичних домах Російської імперії ◆ Стояв [перед дверима] страшного росту швейцар із здоровенною булавою Панас Мирний

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]