булава
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. ◆ У великій хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою Нечуй-Левицький
- істор. палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю ◆ З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав Котляревський
- така ж палиця як символ влади ◆ До булави треба й голови Українське прислів'я ◆ Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду з булавами, з бунчуками Збирать на пораду Шевченко
- заст. довга палиця з кулею зверху — річ, належна до парадної форми швейцара в установах і аристократичних домах Російської імперії ◆ Стояв [перед дверима] страшного росту швейцар із здоровенною булавою Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |