булькатий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. який має дуже опуклу поверхню; витріщений, вирячений, лупатий ◆ Карпо, хоч і непоказний з себе, з товстими оддутими губами, з сірими, як у кота, булькатими очима.. Зате смілий, меткий, проворний Панас Мирний
- який має лупаті очі; витрішкуватий, лупатий ◆ Позуючи, повнощокий, булькатий Хома надимався ще більше, «аби бути страшнішим» Гончар
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |