бігме

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Частка.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм., заст. уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін. ◆ — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати — звідкіль її видно, може, і з-за кордону позирають Яновський

Синоніми[ред.]

  1. їй богу!

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Слово утворене лексико-синтаксичним способом (у результаті стягнення двох слів в одне) від "БОГ ЙМЕ" (тобто МАЄ ВІРУ, ВІРИТЬ СКАЗАНОМУ)  ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерело[ред.]