бігучий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який швидко біжить; прудкий, бистрий ◆ [М и х а й л о:] А у нас в'ятські, теж нічого коники — бігучі Іван Карпенко-Карий
2. не стоячий; текучий, проточний ◆ Тут водиця бігучая — трохи покупайся
3. який швидко минає, проходить ◆ Не шукай [руїн]: доба бігуча, Як усе, і їх пожерла. Я. І. Щоголів

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бігучий