білувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. білити крейдою, вапном і т. ін. ◆ Ми ще хати не білували
2. спец. обдирати шкуру із забитих тварин ◆ Той овець ріже, той білує, той жир обдира Панас Мирний
   1. рідк. обчищати від пткірки, знімати оболонку ◆ — Ти, Петре, не білуй так, бо з картоплі одні злизки залишаються Я. Д. Качура

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: білувати