біляк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заєць, що має біле хутро ◆ Заєць-біляк на зиму змінює шерсть
    1. розм., рідк. тварина білої масті, птах з білим оперенням ◆ На ставі пишно Лебідь плив, А Гуси сірії край його поринали. «Хіба оцей біляк вас з глузду звів?» — Один Гусак загомонів Гребінка
  2. бот. білий гриб ◆ Як загадав боровик,— На всі гриби полковник..: Ой тим білякам Да на войну [війну] йти. Ой казали біляки, Що ми зроду козаки Чубинський
  3. заст., зневажл. білогвардієць, білобандит ◆ Це ж мій бойовий товариш! Разом біляків били! Донченко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]