біс
[ред.]
біс І[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана ◆ — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив Глібов
- уживається як лайка ◆ Сунеться який біс — йому колючка в ніс Глібов
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- біс батька зна що (біс батька зна який)
- біс його зна (біс його знає)
- бісом дивитися
- де в біса
- до біса
- з біса
- к бісу
- на якого біса (на біса)
- один біс
- у біса (в біса)
- хай йому біс
- що за біс
- який біс (кий біс)
- якого біса
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
Джерела[ред.]
біс ІІ[ред.]
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Вигук.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- уживається як прохання глядачів повторити виступ ◆ Панночки для виду поопускали очі у землю, а паничі і пани одно гукали: «біс! біс!» Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
