біс

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

біс І[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козя­чими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, дия­вол, сатана ◆ — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив Глібов
  2. уживається як лайка ◆ Сунеться який біс — йому колючка в ніс Глібов

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

біс ІІ[ред.]

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Вигук.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. уживається як прохання глядачів повтори­ти виступ ◆ Панночки для виду поопускали очі у землю, а паничі і пани одно гукали: «біс! біс!» Панас Мирний

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерело[ред.]