Українська

в'я́-ле-ний

Дієприкметник.

Корінь: -в'ял-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.

дієприкм. минулого часу, пасивного стану до в’ялити ◆ немає прикладів застосування.
у знач. прикм. виготовлений в'яленням ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: в'яленький дієслова: в'ялити, зав'ялити, нав'ялити дієприкметники: в'ялений, зав'ялений, перев'ялений, недов'ялений, перезав'ялений прислівники: в'яло

Від ??

Список перекладів

Список перекладів