ваба
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ва́-ба
Іменник.
галиц. Корінь: -ваб-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
Зразкова:[ред.]
- МФА: [ˈwɑbɑ]
прослухати вимову?, файл
Поширена помилкова:[ред.]
- МФА: [ˈvɑbɑ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те саме, що принадність
- те, чим принаджують звіра чи людину
- мисл. принаджування птаха чи звіра вдавано їхніми звуками
- мисл. удавання вовчого виття, щоб виявити виплід ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від пол. waba.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |