вальцювальний
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | вальцюва́льний | вальцюва́льне | вальцюва́льна | вальцюва́льні |
| Р. | вальцюва́льного | вальцюва́льного | вальцюва́льної | вальцюва́льних |
| Д. | вальцюва́льному | вальцюва́льному | вальцюва́льній | вальцюва́льним |
| З. (іст./неіст.) | вальцюва́льного (іcт.) вальцюва́льний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
вальцюва́льне | вальцюва́льну | вальцюва́льних (іст.) вальцюва́льні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | вальцюва́льним | вальцюва́льним | вальцюва́льною | вальцюва́льними |
| М. | вальцюва́льнім вальцюва́льному |
вальцюва́льнім вальцюва́льному |
вальцюва́льній | вальцюва́льних |
валь-цю-ва́ль-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -вальц-; суфікси: -юва-льн; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [ʋɐlʲt͡sʲʊˈu̯ɑlʲnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- техн. що стосується вальцювання, зв’язаний з ним ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ва́льці́, вале́ць СУМ, Ж, вальцівни́к, вальцюва́льник, вальцюва́льний, вальцюва́ти; — рос. вальцы́, білор. ва́льцы, пол. walec, чеськ. válcovati «викачувати», словац. valec, в.-луж. н.-луж. walca, болг. валц— запозичення з німецької мови; нім. Walze «каток» пов’язане з дієсловом walzen «крутитись».— СІС 118; ЭСБМН 47; Sł. wyr. obcych 694; Kluge—Mitzka 837.— Див. ще ва́льс.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |