вальцювати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вальцю́ю	вальцюва́в	вальцюва́тиму	—
Ти	вальцю́єш	вальцюва́в вальцюва́ла	вальцюва́тимеш	вальцю́й
Він Вона Воно	вальцю́є	вальцюва́в вальцюва́ла вальцюва́ло	вальцюва́тиме	—
Ми	вальцю́єм(о)	вальцюва́ли	вальцюва́тимем(о)	вальцю́ймо
Ви	вальцю́єте	вальцюва́ли		вальцю́йте
Вони	вальцю́ють	вальцюва́ли	вальцюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вальцю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вальцюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	вальцьо́ваний
Безособова форма	вальцьо́вано

вальцюва́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — провальцюва́ти.

Корінь: -вальц-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ʋɐlʲt͡sʲʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. техн. пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ва́льці́, вале́ць СУМ, Ж, вальцівни́к, вальцюва́льник, вальцюва́льний, вальцюва́ти; — рос. вальцы́, білор. ва́льцы, пол. walec, чеськ. válcovati «викачувати», словац. valec, в.-луж. н.-луж. walca, болг. валц— запозичення з німецької мови; нім. Walze «каток» пов’язане з дієсловом walzen «крутитись».— СІС 118; ЭСБМН 47; Sł. wyr. obcych 694; Kluge—Mitzka 837.— Див. ще ва́льс.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: вальцевать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: вальцювати