ввильнути
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- втекти ◆ Його котора не любила скрізь за ним, де був, слідила, Нігде од неї не ввильнув Котляревський, "Енеїда"
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Леся Ставицька. Короткий словник жарґонної лексики української мови. Київ, Критика, 2003