вговорити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]вго-во-ри́-ти
Дієслово.
Префікс: в-; корінь: -говор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ◆ Спершу підмовила самого мера подарувати Хомі чотирьох золотих коней, а потім, видно, шкода стало, то вговорила… Pozychenyĭ cholovik ; Pryvatne zhytti︠a︡ fenomena:, «Гуцало Є.»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |