визбутися
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ви́-збу-ти-ся
Дієслово.
Префікси: ви-з-; корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ Тому й мешкання нашої інтеліґенції — це часто зборище такого більшого чи менше вдатного „лубка“. Час нам визбутися того.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- З криниці краси. Зразки українського народного мистецтва