воно

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

во-но́

Займенник.

Вимова[ред.]

МФА: [wɔˈnɔ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником середнього роду однини в попередньому реченні або після цього займенника ◆ От.. одважилось [щеня] вхопить // Шматок м'ясця, щоб не кортіло. // Лев бачить, що воно зробило, // Та змилосердився — мовчить. Леонід Глібов, «Лев та Вовк», 1853 р. ◆ Хай щастя, друже, не найшов ти, // — Але нащо тужить за ним? Максим Рильський, «Червоне вино», 1918 р. ◆ Обличчя його було землисто-сіре, зосталось таким навіть після того, як він витер з нього пилюку. Олесь Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р.
  2. розм. уживається в значенні вказівного займенника це ◆ [Лікар:] А знаєте, Олімпіадо Іванівно, як дивлюсь я на оті книжки, то здається.., на їх місце стане тоненький збірник творів Ореста Михайловича Груїча. Воно і для полиці і для дівочого серця легше буде. Леся Українка, «Блакитна троянда», 1908 р. ◆ То [пластинки] був найдорожчий Оленчин скарб, який вона збирала протягом довгих років, уриваючи з кожної стипендії якусь частку грошей. А тепер воно як знахідка. Василь Кучер, «Трудна любов», 1960 р.
  3. розм. уживається в значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або зневажливості ◆ Або може вже такою // Воно [княжна] й уродилось? // Або може молодеє // Чи не полюбило // Кого-небудь? Тарас Шевченко, «Княжна», 1847 р. ◆ Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне. Борис Грінченко, «Словарь Української мови», 1907 р.
  4. розм. уживається в значенні підсилювальної частки ◆ [Чоловік:] Воно ж тепер і копати важко. Іван Микитенко [Вибрані твори в двох томах. К.: Держлітвидав, 1957. Т. 2. С. 310.] ◆ І що воно за дитина, ніяк не заплаче! Костянтин Гордієнко, «Заробітчани», 1949 р.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. то (ото) ж то й воно
  2. ось (от) воно що!

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]