врозумливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

вро-зу́м-ли-вий

Дієприкметник.

Префікс: в-; корінь: -розум-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. теперішнього часу, активного стану до врозумляти , який врозумляє. ◆ Михайло Максимович, що відкрив світовий скарб наших пісень книгою «Українські народні пісні», виданою 1834 року — писав у передмові до цього збірника: «Інші Народи на згадку про важливі пригоди свої карбують медалі, з яких історія часто розгадує минувшину; події козацького життя відливалися в дзвінкі пісні, і тому вони повинні скласти найвірніший і врозумливий літопис для нового життєписця України». В. Барка, «Українська пісня в світі» // ««Свобода», 25.04.1959» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]