врозумливий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
вро-зу́м-ли-вий
Дієприкметник.
Префікс: в-; корінь: -розум-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [wroˈzumleu̯ei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. теперішнього часу, активного стану до врозумляти , який врозумляє. ◆ Михайло Максимович, що відкрив світовий скарб наших пісень книгою «Українські народні пісні», виданою 1834 року — писав у передмові до цього збірника: «Інші Народи на згадку про важливі пригоди свої карбують медалі, з яких історія часто розгадує минувшину; події козацького життя відливалися в дзвінкі пісні, і тому вони повинні скласти найвірніший і врозумливий літопис для нового життєписця України». В. Барка, «Українська пісня в світі» // ««Свобода», 25.04.1959» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |