Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
вім
- форма теперішнього часу чоловічого роду третьої особи однини дійсного способу дієслова вѣдѣти
◆ Не вім, за що їм так довіря князь , «Словарь української мови»
Етимологія[ред.]
Від вѣмь, далі від псл. vѣmь.