вім

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

вім

  • форма теперішнього часу чоловічого роду третьої особи однини дійсного способу дієслова вѣдѣти

◆ Не вім, за що їм так довіря князь , «Словарь української мови»

Вимова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від вѣмь, далі від псл. vѣmь.