Перейти до вмісту

герць

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. істор. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм ◆ немає прикладів застосування.
  2. уроч. Бій, боротьба між противниками ◆ Он, в чорну хмару звівши срібні труби - Вершини сніжні, - грали вже Карпати, Мов сурмачі, що кликали на герць. М. Нагнибіда ◆ Про тих хлопців, що не пройшли випробування до двадцяти п'яти років, помалу забували: вони ставали безіменними землевласниками, що не спромоглися стати на герць і сказати "все або ніщо". С. Кінг, «Шукач» (перекл. Олена Любенко)
  3. перен. Боротьба думок, поглядів тощо ◆ День скінчився словесними герцями. Я. Качура

Синоніми

[ред.]
  1. ?
  2. поєдинок, герець
  3. ?

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]