Українська

го-ло-ву́-ючий

Іменник.

Корінь: --.

той, хто головує на зборах, засіданні й т. ін.; голова ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів
Англійська_en: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японська_ja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

головуючий