да
Українська[ред.]
да (сполучник)[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
да
Сполучник.
Вимова[ред.]
- МФА: [dɐ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал., єднальний з'єднує однорідні члени речення або цілі речення ◆ На селі стихло; хіба де стукне віконце да проскочить попід ворітьми хисткий парубок. Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р. ◆ Биймо да биймо панів з паненятами! Павло Тичина, «Комсомолія», 1934 р.
- діал., приєднувальний приєднує речення або члени речення, що доповнюють чи уточнюють раніше висловлену думку ◆ Вона мені: — Да ти, мабуть, зроду дурний! да ти се, да ти те! Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р.
- діал., протиставний з'єднує члени речення або цілі речення з протиставним значенням ◆ Для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; // Да як заховаться? Євген Гребінка, «Човен», 1833 р. ◆ — Ревеш, вітре, да не плачеш, // По тобі не тяжко. Віктор Забіла, «Гуде вітер вельми в полі…», 1837 р.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерело[ред.]
да (частка)[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
да
Частка.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈdɑ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм., ствердж. уживається при передачі підсумку роздумів з приводу чого-небудь у значенни так, дійсно ◆ Да, хороша-таки штука життя. Андрій Головко, «Бур'ян», 1927 р.
- розм., ствердж. уживається при несподіваній згадці про щось забуте або пропущене у попередній розмові, при раптовій зміні теми розмови і т. ін. ◆ — Да, — раптом згадав Сергій Іванович. — Подзвоню ж на станцію. Андрій Головко, «Райське яблуко», 1946 р. ◆ — Да, я не сказав, як потрапив до Маші. Юрій Яновський, «Боротьба за людину», 1948 р.
- розм., підсил. уживається на початку речення для підсилення виразності висловлювання ◆ — І чого в тебе такі очі смутні? — Да того, може, що нездужаю. Марко Вовчок, «Три долі», 1861 р. ◆ — Да ви просто геніальна голова. Панас Мирний, «Повія», 1928 р.
- розм., підсил. уживається всередині речення перед присудком або групою присудка для підсилення його значення ◆ А в нашому селі да був дід одинокий. Ганна Барвінок [Опов…, 1902, 266] ◆ Катря сього вечора да така ласкава була й весела. Марко Вовчок, «Три долі», 1861 р.
- розм., підсил. уживається з наказовим способом або при висловленні побажання, спонукання. ◆ — Да подивіться, люди добрі, чи він же не козак? Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Білоруська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Закінчення: -?.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Джерела[ред.]
Російська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські сполучники
- Діалектні вирази/uk
- Українські частки
- Розмовні вирази/uk
- Білоруські слова морфемної будови слова f
- Помилка виділення морфем (невідомий афікс)/be
- Помилка виділення морфем (брак кореня)/be
- Помилка виділення морфем (не відповідає вихідному слову)/be
- Належить категоризувати/ru
- Слова з 2 букв/be
- Слова з 2 букв/ru
- Слова з 2 букв/uk
- Належить категоризувати/be
- Належить категоризувати/uk
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/3