депутат-сумісник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
де-пу-та́т-су-мі́с-ник
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: -депутат-; корінь: -сумісник-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- депутат, що суміщає свою, депутатську, роботу з іншою ‖ {зазвичай про парламентарів, що не склали мандата, й поєднують дві державні, взаємовиключні посади. ◆ Подати в суд на депутатів-сумісників готовий голова Верховної Ради Володимир Литвин.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |